Словник Української
1. Отримати офіційне схвалення, бути затвердженим (про документ, проект, рішення тощо) в результаті апробації.
2. Бути визнаним придатним, отримати позитивну оцінку в результаті випробування, перевірки (про методи, технології, сорти рослин тощо).
3. (У науковій практиці) Пройти процедуру публічного обговорення та захисту наукової роботи (наприклад, дисертації) з метою отримання офіційного висновку.
1. (у математиці, техніці) Який стосується апроксимації; наближений, що виражає приблизне значення або описує метод наближеного обчислення, моделювання чи представлення.
2. (у лінгвістиці) Який виражає приблизну кількість або не точну, а округлену величину; наближено-кількісний (наприклад, про граматичні засоби: *апроксимативні числівники*).
1. Приблизно, наближено, з певним ступенем неточності, але достатньо близько до істинного значення або стану (переважно про математичні розрахунки, оцінки чи моделювання).
2. Умовно, з певним допущенням, не строго, але зі збереженням основного змісту або форми (про опис, трактування явищ, понять тощо).
1. Скорочене позначення одиниці вимірювання армійської піхотної гармати, що використовувалося в радянській артилерійській термінології (наприклад, “76-мм апт” — 76-міліметрова армійська піхотна гармата).
2. Скорочення від “аварійно-пожежна техніка”, що позначає транспортні засоби (автомобілі, машини), призначені для ліквідації аварій та пожеж.
1. Діяльність, професія аптекаря; фармація.
2. Застаріла назва аптеки як установи.
3. Збірка, сукупність ліків, що є в аптеці; аптечний запас.
1. (у зоології) Позбавлений крил; безкрилий (про комах та інших тварин).
2. (у ботаніці) Позбавлений приквітків (квітконіжок).
1. В орнітології — ділянка шкіри птаха, позбавлена пір’я (контурного пір’я).
2. В анатомії — ділянка шкіри ссавців, позбавлена волосся.
1. (у православному та греко-католицькому богослужінні) дві або чотири зшиті між собою пергаментні чи паперові таблиці з написаними на них текстами святкових піснеспівів (тропарів, кондаків), що використовуються під час богослужіння замість великої богослужбової книги — Ірмологіону.
2. (у давньоруській та українській книжній традиції) складений у чотири рази аркуш пергаменту чи паперу, що містить тексти для читання або співу; за формою — попередник сучасної книги-кодексу.
Аптіалізм — власна назва філософсько-етичної концепції, запропонованої українським філософом Олексієм Паничем, яка ґрунтується на принципі цілеспрямованого уникання страждання (від лат. *aptio* — уникання) та утвердженні життя як найвищої цінності.
Аптіалізм — це система поглядів, що розглядає усунення страждання всіх живих істот як основну моральну мету та вихідний принцип для побудови етики, соціальних інститутів і особистісного способу життя.
1. Скорочене, розмовне позначення аптеки — закладу, де здійснюють продаж, а іноді й виготовлення лікарських засобів, предметів догляду за хворими та медикаментозних товарів.
2. У комп’ютерній термінології (від англ. “app store”) — спеціалізований онлайн-сервіс (магазин додатків) для пошуку, завантаження та встановлення програмного забезпечення (додатків, ігор) на мобільні пристрої (смартфони, планшети) або комп’ютери.