Значення
- (Юриспруденція) –
Процес розгляду та вирішення спорів, конфліктів або суперечок незалежною стороною (арбітром, третейським судом) поза системою державних судів, зазвичай на основі досягнутої сторонами угоди.
- (Фінанси) –
У фінансовій та торговельній сфері — операція, що полягає в одночасній купівлі та продажу одного й того ж активу (валют, цінних паперів, товарів) на різних ринках з метою отримання прибутку завдяки різниці в цінах.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. арбітрування, р. арбітрування, д. арбітруванню, з. арбітрування, о. арбітруванням, м. арбітруванні, к. арбітрування