арбітрування

[ɑrbitruʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:А

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Процес розгляду та вирішення спорів, конфліктів або суперечок незалежною стороною (арбітром, третейським судом) поза системою державних судів, зазвичай на основі досягнутої сторонами угоди.

  2. (Фінанси) –

    У фінансовій та торговельній сфері — операція, що полягає в одночасній купівлі та продажу одного й того ж активу (валют, цінних паперів, товарів) на різних ринках з метою отримання прибутку завдяки різниці в цінах.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. арбітрування, р. арбітрування, д. арбітруванню, з. арбітрування, о. арбітруванням, м. арбітруванні, к. арбітрування

Більше записів