Древослів

Словник Української Мови

арбалетник

[ɑrbɑlɛtnɪk] Іменник

Буква:А

Значення

  1. (Історія) –

    Воїн, озброєний арбалетом, стрілець, який використовує цю зброю (переважно в середньовіччі).

  2. (Історія) –

    Рідкісне позначення самого арбалета як зброї.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. арбалетник, р. арбалетника, д. арбалетникові, з. арбалетника, о. арбалетником, м. арбалетникові, к. арбалетнику

Більше записів