1. Жінка, яка ревно, старанно та самовіддано дбає про щось, відстоює якісь ідеї, принципи або традиції; захисниця, поборниця чогось.
2. (застаріле) Жінка, яка відрізняється ревністю, заздрісним ставленням до когось, переслідує інших через ревнощі.
Словник Української Мови
1. Жінка, яка ревно, старанно та самовіддано дбає про щось, відстоює якісь ідеї, принципи або традиції; захисниця, поборниця чогось.
2. (застаріле) Жінка, яка відрізняється ревністю, заздрісним ставленням до когось, переслідує інших через ревнощі.
1. Почуття глибокої відданості, відданості до когось або чогось, що проявляється у старанності, завзятті та самовідданості.
2. Стан напруженої уваги, пильності, обережності; пильність.
3. Застаріле значення: заздрість, заздрісне ставлення до когось.
1. (від «ревний») Прислівник, що означає дію, виконану з ревним, старанним, завзятим ставленням; старанно, завзято, ретельно.
2. (застаріле) Прислівник, що означає дію, виконану з ревністю, палкістю, запалом; палко, гаряче, запально.
1. Прислівник до слова “ревний” у значенні “сповнений ревнощів, заздрощів, підозрілої уваги до когось, ревнивий”.
2. Прислівник до слова “ревний” у значенні “сповнений палкого, захопленого старання, ентузіазму; старанно, завзято, палко”.
1. Почуття гіркої образи, невдоволення, викликане успіхом, щастям, перевагою іншої особи; заздрість.
2. Ревливе, підозріле ставлення до когось, побоювання втратити чиюсь прихильність, любов, часто супроводжується недовір’ям, сварливістю; ревність.