Словник Української Мови
1. Рухатися назад, відсуватися; повертатися до попереднього, часто менш розвиненого або гіршого стану.
2. У статистиці, економіці та інших науках: демонструвати зв’язок між змінними, при якому зміна однієї величини веде до систематичної зміни іншої (наприклад, регресійний аналіз).
3. У медицині та біології: зазнавати регресії, тобто зменшення, послаблення або зникнення симптомів хвороби, пухлини тощо.
1. Рухатися назад, повертатися до попереднього, менш розвиненого стану; зазнавати регресу, деградувати.
2. У статистиці та наукових дослідженнях: демонструвати зв’язок між змінними, при якому зростання однієї величини супроводжується зменшенням іншої.
1. Музичний стиль, що виник у США наприкінці XIX століття серед афроамериканців, характеризується синкопованим, «урізаним» ритмом мелодії на тлі суворого, маршоподібного ритмічного супроводу, що став одним з джерел джазу.
2. Форма музичної композиції, а також танцю, що виконується під таку музику.
1. (астрон.) Одна з найяскравіших зір у сузір’ї Льва; Регул (Альфа Лева).
2. (істор.) У Стародавньому Римі — титул правителя (царя) або начальника; також особа, що мала такий титул.
3. (техн., заст.) Точний пристрій для регулювання, вимірювання або встановлення чогось (наприклад, годинника, інструмента); регулятор.
1. (в архітектурі) Тонка горизонтальна смуга, лінійний виступ на фасаді будівлі або на внутрішній поверхні стіни, що поділяє цоколь від основної частини або слугує декоративним елементом.
2. (в техніці) Пристрій, деталь або механізм для регулювання, налаштування чогось (наприклад, регула світла в оптичному приладі).
3. (переносне, заст.) Правило, норма, встановлений порядок; принцип, якого дотримуються.