Словник Української Мови
1. Бути встановленим, визначеним або упорядкованим відповідно до певних правил, норм або регламенту; регулюватися.
2. Отримувати офіційний статус або чіткий порядок дій через закріплення в нормативному документі (статуті, положенні, інструкції тощо).
Який встановлює регламент, правила або порядок чогось; такий, що регулює, упорядковує діяльність, процес.
Регресант — особа, яка проходить регресійну терапію (психологічну практику, спрямовану на відновлення та перепроживання спогадів з минулих життєвих етапів або, в окремих концепціях, з передбачуваних минулих втілень) з метою психологічного зцілення або самопізнання.
Регресант — у регресійному гіпнозі або відповідних психотерапевтичних методиках: суб’єкт (пацієнт або клієнт), який занурюється в стан, що дозволяє відтворити в пам’яті події раннього дитинства або, за припущенням, спогади з «минулих життів».
1. У цивільному праві — особа, яка має право на регрес (право зворотного вимогу), тобто суб’єкт, що сплатив борг за іншу особу й отримав право вимагати від неї відшкодування витраченої суми.
2. У страхуванні — страховик, який сплатив страхове відшкодування потерпілому й отримав право вимагати його від особи, відповідальної за заподіяні збитки.
1. Який характеризується регресом, пов’язаний з ним; такий, що веде до регресу, занепаду, деградації.
2. У фізіології та медицині: такий, що поширюється або проявляється у зворотному, протилежному до нормального напрямку.
3. У лінгвістиці: такий, що стосується регресивної асиміляції, коли наступний звук впливає на попередній.
4. У економіці (про податок): такий, що має нижчу ставку для тих, хто має вищі доходи, порівняно з тими, хто має нижчі доходи.