• рейка

    1. Довгата дерев’яна, металева або пластикова планка, брусок, що використовується як конструктивний елемент для кріплення чого-небудь, огородження, направляюча деталь або вимірювальний інструмент.

    2. У залізничній справі — коротка металева балка, що з’єднує суміжні рейкові нитки для забезпечення електричного контакту між ними (стикова рейка) або елемент кріплення.

    3. У техніці — деталь, планка з рядом отворів або пазів для кріплення, регулювання або переміщення вузлів механізму.

    4. У будівництві та столярній справі — тонка довга планка, що зазвичай використовується для обшивки, створення каркаса, додаткового кріплення або як декоративний елемент.

    5. У морській справі — тонкий рангоутний дерев’яний брус круглого або овального перерізу, що горизонтально підвішується до щогли або стеньги для кріплення прямого вітрила.

  • рейко

    1. Власна назва українського роду, поширена на Закарпатті, зокрема серед місцевої русинської громади.

    2. Прізвище українського походження (наприклад, поет і перекладач Василь Рейко).

    3. (у техніці, розм.) Скорочена форма від слова “рейковий”, що вживається у складних технічних назвах, наприклад, “рейко-шляховий” (призначений для пересування як по рейках, так і по дорозі).

  • рейкобалковий

    Який стосується рейкобалки — спеціальної металевої балки (двополочного профілю), що використовується як шляхопровід для руху підвісних кранів, тельферів, інших підйомно-транспортних засобів або як несучій елемент для кріплення різноманітного обладнання.

  • рейкобалочний

    1. Стосується рейкобалочних конструкцій — спеціальних залізобетонних або металевих балок, що одночасно виконують функції несучої конструкції та рейкового шляху для пересування підвісних або опорних кранів, тельферів та іншого обладнання у промислових будівлях (наприклад, у цехах, складах, майстернях).

    2. Пов’язаний із технологією або принципом влаштування шляху для кранового обладнання, де рейка кріпиться безпосередньо до верхнього пояса несучої балки, утворюючи єдину інтегровану конструкцію.

  • рейкобалочник

    1. Робітник, який займається укладанням або ремонтом рейкових балок (залізничних шпал) на залізничному полотні.

    2. (Переносно) Той, хто працює на залізничному транспорті, пов’язаний із прокладанням або обслуговуванням колії.