• реконсервація

    Процес повторного консервування продуктів харчування, які вже були законсервовані раніше, з метою подовження терміну їх зберігання.

    Комплекс заходів з повторного закриття, герметизації та захисту музейних експонатів, археологічних знахідок або архітектурних пам’яток після попередньої консервації для їх довготривалого збереження.

    У техніці та промисловості — відновлення захисних властивостей консерваційного покриття (мастила, емульсії тощо) на обладнанні або виробах під час тривалого зберігання або простою.

  • реконсигнація

    1. У міжнародній торгівлі — повторне надсилання товару на консигнаційний склад у тій самій країні або переміщення його на консигнаційний склад у іншій країні, якщо товар не був проданий протягом встановленого строку за першою угодою.

    2. У банківській справі — зміна умов акредитиву або інших платіжних документів, що супроводжують зовнішньоторговельну операцію, за згодою всіх сторін угоди.

  • реконсиляція

    1. (фінанси, бухгалтерський облік) Процес зіставлення та узгодження даних між двома джерелами (наприклад, банківським виписом та внутрішніми обліковими записами підприємства) з метою виявлення розбіжностей, встановлення їх причин та забезпечення повної відповідності сум.

    2. (політика, міжнародні відносини) Дії, спрямовані на відновлення дружніх стосунків, довіри та мирного співіснування між колишніми противниками, сторонами конфлікту або громадами після періоду протистояння; примирення.

    3. (релігія, теологія) Відновлення втрачених гармонійних стосунків між людиною та Богом, подолання відчуженості через каяття та прощення; примирення.

  • реконструйований

    1. Відтворений, відновлений у первісному вигляді на основі наявних даних, досліджень або уцілілих фрагментів (про об’єкти матеріальної культури, архітектури, мистецтва тощо).

    2. У лінгвістиці: відновлений гіпотетично шляхом порівняльно-історичного аналізу споріднених мов (про форми, слова, звуки прамови).

    3. У техніці та інженерії: капітально відремонтований, модернізований або перероблений з заміною основних вузлів і деталей.

  • реконструктивний

    1. Який стосується реконструкції, призначений для неї або має на меті відновлення, перебудову чогось.

    2. У медицині: такий, що стосується хірургічного відновлення форми або функції органа, частини тіла (наприклад, реконструктивна хірургія).