Який стосується рекультивації; такий, що піддався рекультивації, відновлений після техногенного впливу або порушення природного стану (про землі, ґрунти, території).
-
рекультивування
1. Комплекс робіт із відновлення продуктивності та народногосподарської цінності порушених земель, а також поліпшення екологічних умов.
2. Технічні та біологічні заходи, спрямовані на відновлення ґрунтового покриву після промислових розробок (видобутку корисних копалин, будівництва тощо) для подальшого використання земель у сільському чи лісовому господарстві.
-
рекультивувати
1. Відновлювати продуктивність порушених земель (наприклад, після гірничих робіт, будівництва або ерозії) шляхом комплексних технічних та біологічних заходів: створення нового ґрунтового покриву, насадження рослин, повернення території до господарського використання або рекреації.
2. У більш широкому значенні — проводити комплекс робіт з екологічного відновлення деградованих або зруйнованих ландшафтів, спрямованих на відтворення їхньої природної структури та функцій.
-
рекультивуватися
1. (про землі, ґрунти) Відновлювати свою родючість, продуктивність або загальний природний стан після порушення (наприклад, внаслідок гірничих робіт, ерозії, забруднення) в результаті проведення спеціальних технічних та біологічних заходів (рекультивації).
2. (у широкому значенні) Піддаватися процесу рекультивації; відновлюватися, набувати корисних властивостей після штучного чи природного пошкодження (може стосуватися територій, ландшафтів, водних об’єктів).
-
рекуперативний
Пов’язаний з рекуперацією; такий, що забезпечує повернення, відновлення або утилізацію енергії, матеріалів, тепла тощо.
У техніці: такий, що працює за принципом повернення частини витраченої енергії назад у систему для повторного використання (наприклад, рекуперативне гальмування).