1. (про землі, ґрунти) Відновлювати свою родючість, продуктивність або загальний природний стан після порушення (наприклад, внаслідок гірничих робіт, ерозії, забруднення) в результаті проведення спеціальних технічних та біологічних заходів (рекультивації).
2. (у широкому значенні) Піддаватися процесу рекультивації; відновлюватися, набувати корисних властивостей після штучного чи природного пошкодження (може стосуватися територій, ландшафтів, водних об’єктів).