1. Пристрій або система для утилізації (повторного використання) відходів енергії, що зазвичай втрачається, наприклад, тепла відпрацьованих газів або повітря, з метою підвищення енергоефективності процесу.

2. У техніці — теплообмінний апарат для відновлення (рекуперації) теплової енергії, що передається від гарячого теплоносія до холодного через розділяючу їх стінку (наприклад, пластинчастий або роторний рекуператор у системах вентиляції).

3. У гірничій справі — установка для використання тепла відпрацьованих газів у шахтних котельнях або для підігріву повітря, що подається в шахту.

Рекуператорник — працівник, який обслуговує рекупераційні установки (рекуператори) на металургійних, хімічних або інших промислових підприємствах.

Рекуператорниця — жінка, яка працює на рекуператорі (устаткуванні для утилізації відходів виробництва або відновлення енергії) або займається процесом рекуперації.

Рекуператорниця — жінка, яка займається збором та здаванням вторинної сировини (макулатури, металобрухту тощо) для повторного використання; прибиральниця, яка одночасно збирає відходи для переробки.

1. Технічний процес повернення частини енергії або матеріалу для повторного використання в тому самому технологічному циклі з метою підвищення ефективності системи (наприклад, рекуперація тепла, електроенергії або газу).

2. У гірничій справі — відновлення та використання шахтного метану або вентиляційного повітря.

3. У транспорті (особливо в електричному та гібридному) — процес перетворення кінетичної енергії руху на електричну під час гальмування з подальшим її накопиченням або використанням.

4. У медицині — період одужання та відновлення організму після перенесеної хвороби, операції або фізичного навантаження (синонім: реконвалесценція).