Місце, пристосоване для зльоту та посадки літаків, авіаційна база, аеродром.
Назва низки населених пунктів в Україні, що походять від однойменної загальноназивної лексеми.
Словник Української Мови
Місце, пристосоване для зльоту та посадки літаків, авіаційна база, аеродром.
Назва низки населених пунктів в Україні, що походять від однойменної загальноназивної лексеми.
1. Літературно-мистецька течія в українській культурі 1930-х років, заснована поетом і прозаїком Михайлом Семенком, яка проголошувала відмову від традиційних форм мистецтва на користь експериментів, урбанізму, техніцизму та актуальних соціальних тем, часто з використанням нових прийомів (наприклад, фотомонтажу в поезії).
2. Назва однойменного літературного об’єднання та журналу, що об’єднували прихильників цієї течії.
1. (від нім. Lettner) У західноєвропейській церковній архітектурі — висока декоративна огорожа або стіна з аркадами, що відділяє хор (місце для духовенства) від нефу (основної частини храму) у середньовічних соборах і монастирських церквах; часто прикрашена скульптурами та різьбленням.
2. (переносно) Рідкісне позначення будь-якої перегородки або бар’єру, що має подібну розділяючу функцію в інтер’єрі.
1. Той, хто літає (у повітрі), хто має здатність до польоту (про птахів, комах, кажанів тощо).
2. Людина, яка професійно займається польотами на літальних апаратах (літаках, планерах, гелікоптерах тощо); авіатор, пілот.
3. Розм. Людина, яка часто міняє місце роботи або проживання; непостійна, неосіда людина.
4. Розм. Той, хто швидко бігає, рухається; бігун.
1. Рідкісний вид метелика родини сонцевиків (Nymphalidae), що поширений у Європі та Азії; наукова назва — Euphydryas maturna.
2. Застаріла назва для метеликів родини біланів (Pieridae), зокрема роду Colias (жовтюхи, жовтюші).
1. Фермент, який розщеплює лецитин (фосфатидилхолін) на простіші сполуки, зокрема жирні кислоти та холін; продукується деякими бактеріями, грибами та присутній у тваринних тканинах.
2. Бактеріальна екзотоксинова ензимна субстанція, що руйнує клітинні мембрани, розщепляючи фосфоліпіди, і є важливим фактором патогенності ряду збудників інфекційних хвороб.
Лецитинази — ферменти класу гідролаз, які каталізують розщеплення лецитину (фосфатидилхоліну) на складові частини, такі як жирні кислоти, гліцерол, фосфорна кислота та холін.
Лецитинази — токсичні ферменти, що виробляються деякими бактеріями (наприклад, з роду Clostridium), здатні руйнувати клітинні мембрани, що є важливим фактором патогенності.
Лецитинемія — медичний термін, що означає підвищений вміст лецитину в крові.
1. Традиційна страва угорської кухні з тушкованої паприки, помідорів, цибулі та різноманітних спецій, яка може готуватися з додаванням м’яса, ковбас або грибів.
2. Власна назва конкретної страви або торгової марки харчових продуктів (консервованих овочевих сумішей), що готуються за подібним рецептом.
1. Технічний пристрій, зазвичай з ручним приводом, що складається з двох щік (лещів), між якими затискається трос, ланцюг або канат для його утримання або переміщення; застосовується в такелажних роботах, на суднах тощо.
2. Розмовна назва для струбцини або іншого затискного пристрою, що використовується для фіксації деталей.
3. У морській справі — частина шлюпбалки (поворотна кришка), що закриває гніздо для шлюпки.