лещадка

[lɛʃt͡ʃɑdkɑ] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Техніка) –

    Технічний пристрій, зазвичай з ручним приводом, що складається з двох щік (лещів), між якими затискається трос, ланцюг або канат для його утримання або переміщення; застосовується в такелажних роботах, на суднах тощо.

  2. (Техніка) –

    Розмовна назва для струбцини або іншого затискного пристрою, що використовується для фіксації деталей.

  3. (Техніка) –

    У морській справі — частина шлюпбалки (поворотна кришка), що закриває гніздо для шлюпки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. лещадка, р. лещадки, д. лещадці, з. лещадку, о. лещадкою, м. лещадці, к. лещадко

Більше записів