лещадь

Значення

1. (Геологія) –

   (геол.) Пласка, горизонтальна або слабкопохила поверхня скельного масиву, що утворилася в результаті тривалого вивітрювання та денудації; характерна для рельєфу пустельних та напівпустельних регіонів.

2. (Геологія) –

   (заст., діал.) Велика плоска плита, плаский камінь, скельна плита.

Правопис та відмінювання