Словник Української
1. Тварина (переважно кінь, осел або мул), спеціально пристосована або використовувана для перенесення в’юків (вантажів) у гірській або важкопрохідній місцевості.
2. Рідкий, застарілий синонім слова “в’юк” — вантаж, упакований для перевезення на спині тварини.
Евасоціація — у психології та психіатрії: патологічний стан, при якому людина уникає будь-яких соціальних контактів, повністю ізолюючи себе від суспільства, що часто є симптомом важких психічних розладів.
Евасоціація — у соціології: добровільний або вимушений процес виходу індивіда або групи зі структури суспільства, розрив соціальних зв’язків і відхід від участі в суспільному житті.
1. Невеликий птах родини в’юркових (Fringillidae), з міцним конічним дзьобом, який часто утримується в клітках як співочий; звичайний в’юрок (Fringilla coelebs).
2. Рід птахів (Fringilla) з родини в’юркових, до якого належать звичайний в’юрок, в’юрок-ялиця та в’юрок гірський.
Який стосується ґумотканини — матеріалу, що складається з текстильної основи (тканини, корду), обробленої гумою або покритою гумою для надання водонепроникності, міцності та інших специфічних властивостей.
1. Сукупний процес випаровування води з поверхні ґрунту, рослин та інших об’єктів у біогеоценозі, що є сумою фізичного випаровування (евапорації) та біологічного транспірації рослин.
2. У гідрології та метеорології — ключова складова водного балансу території, що характеризує загальну витрату води в атмосферу з певної площі за рахунок одночасного випаровування з ґрунту і водних поверхонь та виділення вологи рослинним покривом.
1. Рослина родини берізкових з тонким стеблом, що в’ється, і воронкоподібними квітками переважно рожевого або білого кольору; березка (Convolvulus).
2. Народна назва кількох видів рослин родини пасльонових з пазушними суцвіттями, що культивуються як декоративні; іпомея (Ipomoea).
Гавкотіти — безперервно, настирливо гавкати (про собак).
В’юнкість — властивість за значенням прикметника “в’юнкий”; здатність легко згинатися, витися, рухатися струнко та гнучко.
В’юнкість — переносно: спритність, винахідливість у поведінці, вміння викручуватися зі складних ситуацій.
В’юнитися — діалектний варіант дієслова “в’юнитися”, що означає: 1. Важко, з напруженням працювати, копітко займатися чимось; 2. Метатися, кидатися, суетитися.
1. Дія за значенням дієслова “гавкати”; звуки, що виникають під час цієї дії, гавкання.
2. Переносно: груба, різка й невиважена критика, лайка, лаяння.