Древослів

Словник Української Мови

в'ючак

[ʋ'jut͡ʃɑk] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Зоологія) –

    Тварина (переважно кінь, осел або мул), спеціально пристосована або використовувана для перенесення в’юків (вантажів) у гірській або важкопрохідній місцевості.

  2. (Логістика) –

    Рідкий, застарілий синонім слова “в’юк” — вантаж, упакований для перевезення на спині тварини.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. в'ючак, р. в'ючака, д. в'ючакові, з. в'ючака, о. в'ючаком, м. в'ючакові, к. в'ючаку

Більше записів