1. Який за формою нагадує равлика або його черепашку; спіралеподібний, закручений у вигляді спіралі.
2. У біології: що має будову, характерну для молюсків класу равликів (Gastropoda).
Словник Української Мови
Равликоподібність — властивість або стан, що характеризується подібністю до равлика (у формі, будові, способі руху тощо).
1. У музиці: традиційна мелодія або лад в індійській класичній музиці, що має характерну послідовність звуків, певний настрій і часто асоціюється з конкретним часом доби або пори року.
2. У міфології та релігії: в давньоіндійській традиції — один з демонічних персонажів, ворог богів (наприклад, у епосі «Рамаяна»); також може означати злого духа або демона.
1. У традиційній індійській музиці — основний мелодійний лад або мелодійна формула, що служить основою для імпровізації та композиції; характеризується певним набором звуків (сварами), фразовою структурою (пакар) і часто асоціюється з конкретним настроєм, часом доби або пори року.
2. У системі класифікації за темпераментом у середньовічній європейській медицині та антропології — один із чотирьох основних типів гуморальної конституції людини, що характеризується переважанням чорної жовчі (меланхолія) і пов’язується з властивостями: холодний і сухий.
1. Музичний стиль ямайського походження, що виник наприкінці 1960-х років як повільніша, ритмічно спрощена та більш мелодійна форма рокстеді з характерним синкопованим ритмом (так званий «реггі-бас») та соціальною чи релігійною тематикою текстів; реггі.
2. Загальна назва ямайської популярної музики, що об’єднує різні стилі (сока, денсхол, раггамафін тощо), які використовують електронну аранжування та ритми денсхолу зі швидким речитативом (реп-співом); рагга-денсхол.