Словник Української Мови
Радіометеор — явище, що виникає при входженні метеорного тіла в атмосферу Землі, коли воно іонізує повітря, створюючи тимчасовий стовп іонізованого газу, здатний відбивати або розсіювати радіохвилі певних частот.
Радіометеор — метеор, виявлений за допомогою радіотехнічних методів (радіолокації, радіозатмення, розсіювання радіохвиль), що дозволяє спостерігати явище незалежно від часу доби та погодних умов.
1. Пов’язаний з вивченням метеорів (небесних тіл, що згорають в атмосфері) за допомогою радіолокаційних методів спостереження.
2. Стосований до радіохвильового відлуння (радіоехо), що виникає при входженні метеора в атмосферу Землі та йонізації повітря навколо нього.
Прилад для автоматичного вимірювання температури, вологості та тиску в атмосфері, який піднімається на повітряній кулі та передає отримані дані на наземну станцію за допомогою радіохвиль.
Фахівець з радіометеорології, який займається вивченням атмосферних процесів за допомогою радіотехнічних методів і засобів, зокрема для дослідження верхніх шарів атмосфери.
1. Стосовний до радіометеорології — галузі метеорології, що вивчає вплив метеорологічних умов на поширення радіохвиль, а також використовує радіотехнічні методи для дослідження атмосфери.
2. Призначений для спостереження за атмосферними явищами, прогнозування погоди або дослідження атмосфери за допомогою радіотехнічних засобів (про прилад, станцію, комплекс тощо).