Словник Української Мови
1. У лінгвістиці — діакритичний знак, додатковий графічний елемент при букві (наголос, крапки, галочка, тильда тощо), що змінює її стандартне чи основне звучання або слугує для розрізнення омонімічних форм.
2. У медицині — точне розрізнення, диференціація однієї хвороби від іншої на основі аналізу симптомів; діагностика.
Медичний прилад для одночасної графічної реєстрації серцевої діяльності та дихання.
1. У медицині — здатність організму розрізняти подразники, що надходять із зовнішнього середовища або виникають всередині нього; диференціація відчуттів.
2. У філософії (зокрема, у вченнях давньогрецьких стоїків) — критичне судження, розсудливість як здатність розрізняти добро і зло, істину і помилку.
3. У лінгвістиці — розрізнення, розрізнювальна ознака; диференціальна ознака, що дозволяє відрізнити одне мовне явище чи одиницю від іншого.
Графічне зображення одночасних коливань серцевої діяльності та дихання, отримане за допомогою спеціального приладу — кардіопневмографа.
Штучна зупинка серцевої діяльності шляхом введення спеціальних фармакологічних препаратів або охолодження з метою захисту міокарда під час операції на серці.
1. (геол.) Тектонічна тріщина в гірських породах, уздовж якої не відбулося помітного переміщення мас; розрив без зсуву.
2. (мед., заст.) Перелом кістки.
Хірургічна операція з відновлення або реконструкції форми та функції серця, що полягає у видаленні патологічно змінених ділянок серцевого м’яза з подальшим ушиванням або пластикою дефекту.
Пластична операція на серці, спрямована на усунення аневризми (випинання стінки) лівого шлуночка, що зазвичай виникає після інфаркту міокарда.
1. (медіа) Український телевізійний канал, що спеціалізується на релігійній, зокрема християнській, тематиці, а також на показі соціально-корисних та культурно-просвітницьких програм.
2. (інформаційні технології) Рідко вживана назва для двонаправленого (дуплексного) каналу зв’язку або передачі даних, що дозволяє одночасний обмін інформацією в обох напрямках.
Кардіоперикардіопексія — хірургічна операція, при якій серцеве м’язоз (міокард) та зовнішню оболонку серця (перикард) підшивають до внутрішньої поверхні грудної клітки з метою створення додаткового кровопостачання серця через розвиток судинних анастомозів.
Загальна назва будь-яких захворювань серця, що характеризуються структурними або функціональними відхиленнями від норми.