діакриза

1. У медицині — здатність організму розрізняти подразники, що надходять із зовнішнього середовища або виникають всередині нього; диференціація відчуттів.

2. У філософії (зокрема, у вченнях давньогрецьких стоїків) — критичне судження, розсудливість як здатність розрізняти добро і зло, істину і помилку.

3. У лінгвістиці — розрізнення, розрізнювальна ознака; диференціальна ознака, що дозволяє відрізнити одне мовне явище чи одиницю від іншого.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (True) |