1. У лінгвістиці — діакритичний знак, додатковий графічний елемент при букві (наголос, крапки, галочка, тильда тощо), що змінює її стандартне чи основне звучання або слугує для розрізнення омонімічних форм.
2. У медицині — точне розрізнення, диференціація однієї хвороби від іншої на основі аналізу симптомів; діагностика.