• храмовий

    1. Який стосується храму, належить до храму або пов’язаний з ним.

    2. Який має риси, гідні храму; величний, урочистий.

    3. Призначений для богослужінь, релігійних обрядів (про музику, спів).

  • утрактуватися

    Утрактуватися — дістатися, дістатися до чогось, потрапити кудись (зазвичай про важкодоступне місце або стан).

    Утрактуватися — домовитися, досягти згоди, улагодити справу (застаріле або діалектне).

  • штучний

    1. Створений людиною, а не природою; не природний, вироблений.

    2. Виготовлений замість природного, справжнього; імітований.

    3. Навмисне створений, організований з певною метою; неспонтанний.

    4. Позичений, невластивий мові; не природний для неї.

    5. Зайвий, надуманий; нещирий, несправжній.

  • храмовник

    1. Член середньовічного духовно-лицарського ордену «Бідних лицарів Христа і Храму Соломона», заснованого в Єрусалимі близько 1119 року для захисту паломників; тамплієр.

    2. Заст. Служник при храмі (церкві), дяк; церковний староста.

  • утрамбований

    1. Такий, що його утрамбували, добре ущільнили шляхом трамбування, прибиранням повітряних проміжків між частинами чогось.

    2. (перен.) Наповнений до межі, дуже щільний, компактний через велику кількість чогось або стиснення.

  • штучник

    1. Майстер, який виготовляє штучні (вироблені людиною, не природні) предмети, зокрема квіти, прикраси тощо.

    2. Робітник, який займається штучним (не природним) відтворенням, вирощуванням або виробництвом чогось (наприклад, штучного льоду, штучного волокна).

    3. Розм. Людина, яка поводиться нещиро, надумано, удає з себе когось; позер.

  • штучниця

    Штучниця — жіноча форма від слова “штучник”; майстриня, яка створює штучні (рукотворні, не природні) речі, вироби або витвори мистецтва.

    Штучниця — заст. жінка, схильна до вигадок, хитрощів, штук; хитроженка.

    Штучниця — заст. жінка, яка професійно займається виконанням різних трюків, фокусів, ілюзій; фокусниця, ілюзіоністка.

  • утрамбованість

    1. Властивість за значенням дієслів “утрамбовувати” та “утрамбовуватися“; стан щільно укладених, стиснутих частин чого-небудь.

    2. Ступінь щільності, стиснутості матеріалу (наприклад, ґрунту, снігу), що досягається внаслідок утрамбовування.

  • храмування

    1. Дія за значенням дієслова “храмувати“; хромаття, кульгання — пересування з труднощами через ушкодження ноги або ніг.

    2. Переносно — повільний, невпевнений розвиток чогось, функціонування з перебоями або недоліками.

  • штучність

    1. Властивість або стан того, що є штучним; несправжність, неприродність, витвореність (про явища, якості, поведінку тощо).

    2. Те, що є штучним, несправжнім, створеним людиною, а не природою; штучний виріб, імітація.