1. Член середньовічного духовно-лицарського ордену «Бідних лицарів Христа і Храму Соломона», заснованого в Єрусалимі близько 1119 року для захисту паломників; тамплієр.
2. Заст. Служник при храмі (церкві), дяк; церковний староста.
храмовник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |