храмовник

[xrɑmoʋnɪk] Іменник

Буква:Х

Значення

  1. Член середньовічного духовно-лицарського ордену «Бідних лицарів Христа і Храму Соломона», заснованого в Єрусалимі близько 1119 року для захисту паломників; тамплієр.

  2. Заст. Служник при храмі (церкві), дяк; церковний староста.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. храмовник, р. храмовника, д. храмовникові, з. храмовника, о. храмовником, м. храмовникові, к. храмовнику

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів