Значення
-
Член середньовічного духовно-лицарського ордену “Бідних лицарів Христа і Храму Соломона”, заснованого в Єрусалимі близько 1119 року після Першого хрестового походу для захисту паломників; храмовик.
-
У переносному значенні: людина, яка безкомпромісно дотримується високих, часто аскетичних моральних принципів або суворих правил.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тамплієр, р. тамплієра, д. тамплієрові, з. тамплієра, о. тамплієром, м. тамплієрі, к. тамплієре