Древослів

Словник Української Мови

  • утридешева

    Утридешева — прислівник, що означає: за ціною, яка становить одну третину від звичайної або встановленої вартості; дуже дешево, майже за безцінь.

  • храпнути

    1. Однократне дієслово до храпіти: видати короткий, різкий звук під час дихання уві сні, коли повітря з труднощами проходить через розслаблені м’язи глотки.

    2. Розм. Швидко та міцно заснути, зазвичай зі храпом.

    3. Розм., перен. Раптово або ненавмисно видати короткий, різкий звук, схожий на храпіння (наприклад, про двигун, механізм).

  • штурпак

    1. Рідкісне прізвище українського походження, що може вказувати на характер або дії предка (від діалектного «штурпати» — штовхати, чіплятися).

    2. У місцевих говірках — зневажлива або жартівлива назва для незграбної, неохайної або набридливої людини.

  • утридорога

    Утридорога — прислівник, який означає: за дуже високу ціну, за великі гроші, занадто дорого.

  • храпнутися

    1. Різко, з силою вдаритися об щось, зазнати удару (переважно про частини тіла).

    2. Перен. Різко зіткнутися з чимось неприємним, отримати психологічний удар, зазнати невдачі.

  • храповий

    1. Стосовний до храпа (верхньої частини потилиці), що належить до нього.

    2. Стосовний до храпка (виступу на кістці), що має до нього відношення.

  • штурпачок

    Штурпачок — власна назва невеликого пагорба або горба, що вживається переважно в топоніміці (наприклад, як назва конкретної гори або пагорба в певній місцевості).

    Штурпачок — власна назва невеликого лісового урочища або галявини, що вживається в місцевих географічних назвах.

  • утриконь

    Утриконь — прислівник, що означає: утричі, три рази, трикратно.

  • храповик

    1. Деталь механізму, що має зубці (зубці) або виступи, які, зачіпляючись за зубець іншої деталі (собачки), дозволяють передавати обертання лише в одному напрямку або фіксувати положення вузла; частина храпового (зубчастого) механізму.

    2. Рідкісне, застаріле позначення людини, схильної до голосного, важкого дихання під час сну; той, хто храпить.

  • штурпаччя

    Штурпаччя — власна назва села в Україні, що входить до складу Білоцерківської сільської громади Коростенського району Житомирської області.