Словник Української Мови
1. Прислівник до прикметника “хрипкий”; характеризує дію або стан, що супроводжується хрипом, сипким, нечистим звуком, часто через захворювання, втому або емоційне напруження.
2. Уживається для опису мови, співу, крику або інших звуків, що видаються із залученням голосових зв’язок, які не вільно коливаються, що надає звучанню низького, сипкого, різкого тембру.
1. Фахівець з уфології, дослідник неопізнаних літаючих об’єктів (НЛО) та пов’язаних з ними явищ.
2. Прихильник уфології, людина, яка цікавиться та вивчає феномени, що пов’язують з прибульцями з космосу чи невідомими літальними апаратами.
1. (діал.) Швидко бігати, метушитися, пересуватися туди-сюди.
2. (діал.) Неспокійно вести себе, швидко й безладно рухатичись, кидатися.
3. (діал., перен.) Поспішати, квапитися, намагатися щось зробити дуже швидко.
Який має дещо хриплий, нечистий, сиплий звук (про голос, спів тощо).
Галузь псевдонауки, що займається вивченням неопізнаних літаючих об’єктів (НЛО), включаючи спостереження, звіти, гіпотези про їхнє походження та можливі контакти з позаземними цивілізаціями.
1. Сукупність ідей, поглядів та творчої манери українського письменника, перекладача та літературного критика Бориса Шулятикова (1872–1932), що характеризується соціологічним підходом до аналізу літератури, акцентом на класовому характері мистецтва та прагненням до його утилітарного, громадського служіння.
2. У вузькому, часто критичному вживанні — спрощений, вульгарно-соціологічний метод літературознавства та критики, що зводить художню цінність твору виключно до його соціального походження та ідеологічного змісту, за зразком деяких крайніх трактувань праць Б. Шулятикова.
Властивість або стан за значенням прикметника “хрипкуватий“; наявність у голосі або звуку легкого хрипіння, сиплості, нечистоти тембру.
УФОР — власна назва українського видавництва, заснованого у Львові 1920 року (Українське Фото-Кіно-Видавництво, скорочено УФКВ або УФОР), яке спеціалізувалося на випуску поштівок, альбомів, фотознімків та кінопродукції.
УФОР — власна назва серії художніх поштових листівок (видівок), що випускалися однойменним видавництвом у міжвоєнний період і є сьогодні об’єктом колекціонування та дослідження істориків мистецтва та філокартистів.
1. З невеликою хрипотою, з легким присвистом у голосі або диханні.
2. Звучить дещо різко, різко-дзижчасто, з невеликим хрипким відтінком (про звучання музичних інструментів, предметів тощо).
1. (діал.) Тікати, швидко йти або бігти, уникаючи когось або чогось.
2. (діал.) Ховатися, переховуватися, робитися непомітним.
3. (перен., діал.) Уникати виконання обов’язків, праці; ледарювати.