Властивість або стан за значенням прикметника “хрипкуватий“; наявність у голосі або звуку легкого хрипіння, сиплості, нечистоти тембру.
хрипкуватість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість або стан за значенням прикметника “хрипкуватий“; наявність у голосі або звуку легкого хрипіння, сиплості, нечистоти тембру.
Відсутні