хрипкуватість

[xrɪpkuʋɑtistʲ] Іменник

Буква:Х

Значення

  1. Властивість або стан за значенням прикметника “хрипкуватий“; наявність у голосі або звуку легкого хрипіння, сиплості, нечистоти тембру.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. хрипкуватість, р. хрипкуватості, д. хрипкуватості, з. хрипкуватість, о. хрипкуватістю, м. хрипкуватості, к. хрипкуватосте

Більше записів