1. (від англ. climb — підйом, сходження) У скелелазінні та альпінізмі — короткий, але технічно складний ділянка скелі або штучного сходження, що вимагає високої майстерності та концентрації для подолання.

2. (від англ. climb — підніматися) У велоспорті (особливо в шосейних перегонах) — крутий підйом на гору, який є ключовою ділянкою траси та перевіряє витривалість спортсменів.

3. (від англ. claim — вимога, заявка) У бізнесі та юриспруденції — коротка назва для «страхового клайму» (insurance claim), тобто офіційної заявки страхувальника до страховика на виплату коштів у зв’язку з настанням страхового випадку.

Клазоманія — патологічна потреба, нав’язливе бажання ламати, руйнувати речі, предмети навколишнього середовища, що часто є симптомом певних психічних розладів.

Клазоманія — у психіатрії: імпульсивне, нестримне вчинкове порушення, що проявляється в неможливості протистояти прагненню до руйнування, розбивання предметів (наприклад, посуду, скла).

1. Власна назва персонажа з українського фольклору, зокрема з колядок та щедрівок, який символізує щедрість, достаток і дарування; той, хто “кладе”, дарує багаті дари (наприклад, у вигляді калача, пшона, сала).

2. (рідко, за аналогією) Той, хто щедро наділяє, обдаровує когось чимсь; дарувальник.

1. (у народній творчості) Фантастична істота, зокрема змій або дракон, що охороняє скарби та часто є втіленням стихійних сил; вартівник підземних багатств.

2. (переносно, рідко) Про людину, яка ретельно охороняє, зберігає щось цінне або скупуюча, накопичувальна особа.

1. (діал.) Те саме, що кладка — невеликий дерев’яний місток через річку, струмок або болотисте місце.

2. (діал.) Те саме, що кладьовина — місце, де кладуть (зберігають) щось, комора, льох.

3. (спец., заст.) Вантаж, поклажа, багаж, а також сума грошей, яку купець чи мандрівник везе з собою.