Дієприслівник від дієслова “класти”, що означає дію, яка відбувається одночасно з іншою дією: поміщаючи, покладаючи щось кудись, розташовуючи в певному місці або положенні.
кладучи
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Нарешті один із присутніх запитав: «Що Ви відчуватимете завтра, кладучи на стіл партквиток?». На це я, не довго думаючи, відповіла: «Знаєте, коли я вступала до партії ще дуже молодою і зеленою, то вірила в ідеали.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Тільки Зубрицький в III т. своєї Істориї (1855), специяльно займаючи ся подїями Галицько-волинської лїтописи, полишає на боцї іпатську хронольоґію й пробує, особливо в подїях початку XIII в., самостійно датувати факти, на підставі иньших джерел (що правда — забогато при тім кладучи ваги на Густинську компіляцию й її хронольоґію). Але його погляд на іпатську хронольоґію далеко не так радикальний, як у Карамзїна; признаючи в нїй «анахронізми», він одначе не цураєть ся гадки про можливість редукциї (с.
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”
Приклад 3:
Ночували завсiгди бiля коней, кладучи коло себе коляку або киюру добру, а як хто мав, то й рушницю. Всi були на Романа дуже лихi; хто й обороняв його попереду, то той тепер лаяв.
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”
Частина мови: дієслово () |