кладільник

[klɑdilʲnɪk] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Власна назва персонажа з українського фольклору, зокрема з колядок та щедрівок, який символізує щедрість, достаток і дарування; той, хто “кладе”, дарує багаті дари (наприклад, у вигляді калача, пшона, сала).

  2. (рідко, за аналогією) Той, хто щедро наділяє, обдаровує когось чимсь; дарувальник.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кладільник, р. кладільника, д. кладільникові, з. кладільника, о. кладільником, м. кладільникові, к. кладільнику

Більше записів