Словник Української
1. Дія за значенням дієслова “вистромляти” — витягування, висування чогось уперед, угору або назовні; надання предмету витягнутої, виступаючої форми або положення.
2. (у переносному значенні) Різке, нетактовне висловлювання думки, зауваження тощо, часто в непідходящий момент.
1. (історичне) Назва мідної монети, що карбувалася в Іспанії (переважно в XVII–XVIII ст.) і мала широке ходіння в Європі, зокрема на українських землях; також назва інших європейських мідних монет низької вартості.
2. (переносне значення, розмовне) Дрібна монета, незначна сума грошей; часто вживається в запереченнях для підсилення значення (напр., «не мати гарначі» — не мати зовсім грошей).
1. Дія за значенням дієслова “вистромлювати” — виставляти, висувати щось уперед, назовні або вгору, надаючи предмету витягнутої, виступаючої форми.
2. (у переносному значенні) Виразне, нарочите виявлення, демонстрація якоїсь якості, почуття або стану.
Який стосується електродвигуна, призначений для нього або пов’язаний з його виробництвом чи використанням.
1. Дія за значенням дієслова “вистрибувати” — різкі, швидкі стрибки назовні або з якогось місця, а також стрибкоподібне переміщення, вихід зі стану рівноваги (наприклад, про механізми).
2. У техніці, фізиці — небажане мимовільне перестрибування елементів керування, контактів або покажчиків приладів за межі заданого положення, що призводить до збоїв у роботі системи.
3. У спорті (легка атлетика, гімнастика) — виконання стрибка як окремого елементу або частини вправи з чітким відштовхуванням для набрання висоти чи довжини.
Електродвигун — електрична машина, призначена для перетворення електричної енергії на механічну роботу (обертальний або поступальний рух).
Вистриби — власна назва села в Україні, що розташоване в Бучанському районі Київської області.
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. Власна назва річки в Україні, правої притоки Дністра, що протікає через Івано-Франківську область.
Абстрактний іменник, що означає стан або якість, набуті через тривалі страждання, глибокі переживання або важкі випробування; витриманість, загартованість духу в результаті перенесених труднощів.
У літературознавстві та мистецтві — художня якість твору або образу, що передає глибину психологічних переживань, внутрішніх мук, емоційну напругу, досягнуту через художнє втілення страждань.
1. (техн.) Пристрій або резервуар, призначений для відстоювання рідин (наприклад, води, нафти, сиропу) з метою їх очищення, розділення на фракції або осадження домішок.
2. (перен., розм.) Тривале, напружене очікування або перебування в стані невизначеності, часто пов’язане з психологічним дискомфортом.
3. (с.-г.) Спеціально обладнане приміщення або місце для витримки (вистоювання) продуктів (наприклад, сирів, вин, тіста) з метою дозрівання або покращення їх якості.