Заверещатися — почати верещати, видавати різкі, пронизливі, часто тривожні або роздратовані звуки (про птахів, тварин, іноді про людей).

1. Різко, пронизливо й голосно почати верещати (про тварин, птахів, комах тощо).

2. Перен. Різко, високим голосом почати кричати, вигукувати щось (про людину).

1. Почати швидко обертатися, крутитися навколо своєї осі; закрутитися, завертітися.

2. (переносно) Розпочати активну, метушливу діяльність; заходитися, закрутитися.

Завередуватися — стати вередливим, почати виявляти примхи, капризність; зарозумітися, загордитися.

1. Почати вередувати, стати вередливим; почати виявляти примхливість, невдоволення або неслухняність.

2. Розмовитися, почати сперечатися, уперто відстоювати свою думку, часто з примхою.

1. (заст.) Розлютитися, розгніватися, впасти в лють; виявити сильне обурення або роздратування.

2. (заст., рідк.) Кинутися, ринутися кудись з силою або люттю; почати діяти швидко та несамовито.

1. (заст.) Сильно кинути, шпурнути, метнути щось; відкинути з силою.

2. (перен., заст.) Віддати, присвятити себе чомусь (наприклад, науці, мистецтву); зануритися у щось повністю.

3. (перен., заст.) Відкинути, покинути, зріктися чогось (наприклад, забобонів, звичаїв).

Завергнутися — рідковживана форма дієслова “завернутися” у значенні щільно обгорнути себе чимось (одягом, покривалом тощо).

Завергнути — закинути, зашпурнути щось далеко або в глибину; віддалити киданням.

1. (рідк.) Піддаватися впливу, потрапляти під дію чогось, опинятися в якомусь стані (зазвичай негативному).

2. (діал.) Заплутуватися, втрачати чіткість, ставати неясним (про думки, мову тощо).