вистражданість

Абстрактний іменник, що означає стан або якість, набуті через тривалі страждання, глибокі переживання або важкі випробування; витриманість, загартованість духу в результаті перенесених труднощів.

У літературознавстві та мистецтві — художня якість твору або образу, що передає глибину психологічних переживань, внутрішніх мук, емоційну напругу, досягнуту через художнє втілення страждань.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |