вистоялка

1. (техн.) Пристрій або резервуар, призначений для відстоювання рідин (наприклад, води, нафти, сиропу) з метою їх очищення, розділення на фракції або осадження домішок.

2. (перен., розм.) Тривале, напружене очікування або перебування в стані невизначеності, часто пов’язане з психологічним дискомфортом.

3. (с.-г.) Спеціально обладнане приміщення або місце для витримки (вистоювання) продуктів (наприклад, сирів, вин, тіста) з метою дозрівання або покращення їх якості.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |