• безстидниця

    1. Жінка або дівчина, яка поводиться безсоромно, втратила почуття сорому; розпусна, безчесна жінка.

    2. Власна назва: народна назва рослини з родини гвоздикових (Silene vulgaris), відомої також як “смілка, хлопське мило”, через характерну форму квітки.

  • безстидник

    1. Людина, яка не має сорому, поводиться нахабно, безсоромно; сором’язливість, пристойність для неї не існують.

    2. (переносне значення) Про того, хто відверто, без усякого сорому робить щось заборонене або аморальне.

  • безстержневість

    Властивість або стан відсутності стержня (центральної, опорної частини) у фізичних об’єктів, конструкцій або систем.

    У переносному значенні — відсутність внутрішнього стрижня, міцних моральних принципів, твердості характеру, цілісності особистості; слабкість, безхарактерність.

  • безстатечність

    1. Біологічна ознака організмів, які не мають чітко виражених статевих органів або статевого диморфізму, а також розмножуються безстатевим шляхом (наприклад, бінарним поділом, брунькуванням, вегетативно).

    2. У ботаніці — властивість квіток або рослин, у яких відсутні або не функціонують тичинки (чоловічі органи) та маточки (жіночі органи); безстатевість квітки.

    3. У лінгвістиці — відсутність граматичної категорії роду (наприклад, у словах, що позначають істоти без статі, або в мовах, де така категорія відсутня).

  • безстатевість

    1. Біологічна ознака організмів, які не мають морфологічно диференційованих статевих органів і не розмножуються статевим шляхом; відсутність статевого процесу в життєвому циклі.

    2. У мовознавстві — відсутність граматичної категорії роду в іменників та пов’язаних з ними слів; неозначеність за родом.

  • безстановість

    1. Відсутність соціального стану, громадського становища або певного суспільного статусу; стан людини, яка не належить до жодної з офіційних соціальних верств чи груп у певній суспільній структурі.

    2. (У філософії та релігії) Стан поза будь-якими визначеними формами, обмеженнями або умовами існування; абсолютна свобода від усіх світських або духовних класифікацій.

  • безсрібниця

    1. Рослинний рід (Potentilla) родини розових, що включає багатолітні трави з перистими листками та переважно жовтими квітками; гусяча лапка, перстач.

    2. Народна назва деяких видів цього роду, зокрема Potentilla anserina — гусяча лапка звичайна або срібляста, яка традиційно використовується в народній медицині.

  • безсрібник

    1. Застаріла назва для хімічного елемента платини (Pt), яка буквально означає “схожий на срібло, але не срібло”.

    2. У церковно-релігійному контексті — одна з назв для безсребреників, святих, які безкорисливо та безоплатно надавали медичну допомогу (наприклад, Косма і Даміан).

    3. У переносному значенні — людина, яка діє безкорисливо, не прагне до грошей або матеріальної вигоди; безкористољубець.

  • безсребрениця

    1. У християнстві — жінка, яка безкорисливо та безоплатно надає медичну допомогу, особливо в монастирях або при храмах, часто згадується в контексті служіння хворим і нужденним.

    2. Переносно — жінка або дівчина, яка працює або допомагає без жодної винагороди, безкорисливо; жіночий відповідник до слова “безсрібник”.

  • безсребреник

    1. Людина, яка безкорисливо та самовіддано допомагає іншим, не прагнучи матеріальної вигоди або платні; безкорисливий благодійник.

    2. У християнстві — святий, особливо шанований за своє життя у крайній убогості та безкорисливе служіння людям, часто безоплатне лікування хворих (наприклад, святий Пантелеймон, Косма і Даміан).