безстатечність

[bɛzstɑtɛt͡ʃnistʲ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Біологія) –

    Біологічна ознака організмів, які не мають чітко виражених статевих органів або статевого диморфізму, а також розмножуються безстатевим шляхом (наприклад, бінарним поділом, брунькуванням, вегетативно).

  2. (Ботаніка) –

    У ботаніці — властивість квіток або рослин, у яких відсутні або не функціонують тичинки (чоловічі органи) та маточки (жіночі органи); безстатевість квітки.

  3. (Лінгвістика) –

    У лінгвістиці — відсутність граматичної категорії роду (наприклад, у словах, що позначають істоти без статі, або в мовах, де така категорія відсутня).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. безстатечність, р. безстатечності, д. безстатечності, з. безстатечність, о. безстатечністю, м. безстатечності, к. безстатечносте

Більше записів