безстановість

[bɛzstɑnoʋistʲ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Соціологія) –

    Відсутність соціального стану, громадського становища або певного суспільного статусу; стан людини, яка не належить до жодної з офіційних соціальних верств чи груп у певній суспільній структурі.

  2. (Філософія) –

    (У філософії та релігії) Стан поза будь-якими визначеними формами, обмеженнями або умовами існування; абсолютна свобода від усіх світських або духовних класифікацій.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. безстановість, р. безстановості, д. безстановості, з. безстановість, о. безстановістю, м. безстановості, к. безстановосте

Більше записів