безстановість

1. Відсутність соціального стану, громадського становища або певного суспільного статусу; стан людини, яка не належить до жодної з офіційних соціальних верств чи груп у певній суспільній структурі.

2. (У філософії та релігії) Стан поза будь-якими визначеними формами, обмеженнями або умовами існування; абсолютна свобода від усіх світських або духовних класифікацій.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |