1. (про процес, систему, діяльність) Організований таким чином, що його окремі складові, етапи або дії не є жорстко прив’язаними до спільного часового графіка та можуть відбуватися незалежно один від одного, не вимагаючи миттєвої взаємодії чи реакції в реальному часі.

2. (про навчання, освітні технології) Такий, що відбувається без одночасного присутності викладача та учнів (студентів) у певному місці та в один час, зазвичай з використанням цифрових платформ, де кожен учасник може освоювати матеріал у зручному для себе темпі та режимі.

3. (про зв’язок, передачу даних) Реалізований за принципом, коли обмін інформацією між пристроями або програмами не потребує їхньої постійної синхронізації та безперервного з’єднання; дані можуть надсилатися та отримуватися з затримкою.

1. Який має властивість асинхронізувати, тобто порушувати синхронність, одночасність або узгодженість у часі процесів, явищ або дій.

2. (у техніці, інформатиці) Призначений для асинхронізації, наприклад, пристрій або алгоритм, що забезпечує незалежне виконання процесів.

1. (про процеси, явища) Такий, що порушує синхронність, одночасність або узгодженість у часі; такий, що призводить до розсинхронізації.

2. (інформ., техн.) Такий, що дозволяє або забезпечує незалежне, несинхронізоване виконання процесів, операцій або передачу даних, коли подальші дії не очікують завершення попередніх.

1. (техн.) Пов’язаний з технологією асинхронних іонних двигунів або систем, що використовують для створення тяги електричну енергію для іонізації робочого тіла та прискорення іонів у нестаціонарному (асинхронному) електричному полі.

2. (фіз., техн.) Стосовний до методу прискорення заряджених частинок (іонів) за допомогою змінного електричного поля, фаза руху яких не синхронізована з коливаннями поля.

1. (медич.) Пов’язаний з асистолією, що характеризується асистолією — зупинкою серця внаслідок припинення скорочень його м’язового шару (міокарда).