Значення
- (Техніка) –
(про процеси, явища) Такий, що порушує синхронність, одночасність або узгодженість у часі; такий, що призводить до розсинхронізації.
- (Інформаційні технології) –
(інформ., техн.) Такий, що дозволяє або забезпечує незалежне, несинхронізоване виконання процесів, операцій або передачу даних, коли подальші дії не очікують завершення попередніх.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. асинхронізуючий, р. асинхронізуючого, д. асинхронізуючому, з. асинхронізуючого, о. асинхронізуючим, м. асинхронізуючім, к. асинхронізуючий