асинхронізуючий

1. (про процеси, явища) Такий, що порушує синхронність, одночасність або узгодженість у часі; такий, що призводить до розсинхронізації.

2. (інформ., техн.) Такий, що дозволяє або забезпечує незалежне, несинхронізоване виконання процесів, операцій або передачу даних, коли подальші дії не очікують завершення попередніх.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |