Значення
- (Техніка) –
Який має властивість асинхронізувати, тобто порушувати синхронність, одночасність або узгодженість у часі процесів, явищ або дій.
- (Інформаційні технології) –
(у техніці, інформатиці) Призначений для асинхронізації, наприклад, пристрій або алгоритм, що забезпечує незалежне виконання процесів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. асинхронізувальний, р. асинхронізувального, д. асинхронізувальному, з. асинхронізувального, о. асинхронізувальним, м. асинхронізувальнім, к. асинхронізувальний