Алкілхлорид — органічна сполука, похідна вуглеводню, в якій один або кілька атомів водню заміщені на атом хлору; хлорпохідний вуглеводню, що містить у своєму складі алкільний радикал (наприклад, метилхлорид CH₃Cl).

Алкілхлорсилан — органічна сполука кремнію, похідна силану, в якій один або кілька атомів водню заміщені на алкільний радикал та атоми хлору; використовується як проміжна речовина в синтезі кремнійорганічних сполук, зокрема силіконів.

Алкілцинк — органометалічна сполука, в якій атом цинку безпосередньо зв’язаний з одним або декількома алкільними залишками (наприклад, метилом, етилом); важливий реагент у органічному синтезі, що використовується для введення алкільних груп у молекули.

Алкіндіол — власна назва біологічно активної речовини (фітоестрогену), яку виділяють із кореня солодки голої (Glycyrrhiza glabra); належить до групи ізофлавонів і може використовуватися у фармакології та медицині.

Алкінілборан — органічна сполука, похідна бору, в якій атом бору безпосередньо зв’язаний з алкінільним залишком (ненасиченою вуглеводневою групою, що містить потрійний зв’язок між атомами вуглецю); важливий реагент в органічному синтезі, зокрема для стереоселективного отримання вінільних сполук та в реакціях кросс-спряжування.

Алкінілування — хімічна реакція, в результаті якої до молекули органічної сполуки вводиться алкінільний замісник (радикал, що містить потрійний зв’язок між атомами вуглецю, наприклад -C≡CH).

Алкозоль — дисперсна система, в якій рідке дисперсійне середовище є спиртом, а дисперсною фазою можуть бути тверді частинки або краплі іншої рідини.

Алкоксиборат — хімічна сполука, що є похідною борної кислоти, в якій один або кілька атомів водню заміщені на алкоксильні групи (-OR, де R — вуглеводневий радикал); солі або естери борнокислих сполук, що містять залишки спиртів.

Алкоксиборат — у технологіях та матеріалознавстві: компонент каталізаторів, добавка для полімерів або склоподібних матеріалів, що використовується для поліпшення їх властивостей (наприклад, термостійкості).