Словник Української
Давн — власна назва давньої італійської народності, що мешкала в центральній частині Апеннінського півострова на південь від річки Тибр; одна з основних груп, що склали римський народ.
Давн — представник або нащадок цієї народності.
Давн — мова цієї народності, що належить до осксько-умбрської гілки італійських мов.
1. Сильними ударами, поштовхами змушувати щось відокремитися, відпасти, випасти; видаляти ударом.
2. Здобувати, отримувати щось з великими зусиллями, наполегливістю або боротьбою.
3. Робити візерунок, напис тощо на поверхні чогось за допомогою ударів, тиску (наприклад, вибивати орнамент на металі).
4. Випускати, видавати щось ритмічними поштовхами, ударами (наприклад, вибивати такт ногою).
5. Розмовне: витрачати, втрачати значну суму грошей (зазвичай необачно).
6. Спеціальне: очищати посів від бур’янів, проріджувати (у сільському господарстві).
1. Дія за значенням дієслова «давити»; фізичний вплив на щось із силою, спрямованою зверху вниз або зі стисканням.
2. Фізична величина, що характеризує силу, яка діє перпендикулярно на одиницю площі поверхні; тиск (наприклад, атмосферний, гідростатичний).
3. Переносно: психологічний вплив, примус, насильство з боку когось або чогось з метою змусити до певних дій або прийняття рішення.
4. У техніці: процес обробки матеріалів (металів, пластмас) шляхом прикладення великого тиску для зміни форми, об’єму або властивостей.
1. (про тканину, килим, шпалери тощо) Такий, на якому візерунок створений технікою вибивання — механічним витиском або видавлюванням узору.
2. (про візерунок, напис тощо) Створений за допомогою техніки вибивання на поверхні чогось.
3. (у спеціальному слововживанні, напр., “вибивана стеля”) Оздоблений декоративними елементами (планками, плитками), що утворюють рельєфний візерунок.
1. (розм.) Тісне, переповнене людьми місце; натовп, де тісно і важко рухатися; давка.
2. (перен.) Відчуття тісноти, стиснутості, обмеженості простору або ситуації.
1. Призначений для вибивання, видалення чогось із чогось за допомогою удару або тиску (напр., вибивальний молоток).
2. У техніці: що стосується процесу вибивання литва з ливарних форм.
1. Скупчення великої кількості людей у тісному просторі, що супроводжується поштовхами, тиском і загальною метушнею.
2. Перен. Натовп, юрба людей, що рухається або веде себе неорганізовано, створюючи тісноту і безлад.
1. (розм.) Набути вигляду, стати схожим на когось або щось через вбрання, зачіску, манеру поведінки тощо; виряджатися, вихизуватися.
2. (перен., розм.) Навмисно надати собі певного вигляду, образу або характеру; виставити себе в певному світлі.
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.
2. Застаріла назва для пристрою або ділянки, де щось давлять, розчавлюють, зокрема, виноград, фрукти для отримання соку.
1. (розм.) Виконати роботу недбало, неякісно, зробити щось абияк; також — зіпсувати щось під час виконання роботи.
2. (перен., розм.) Витратити, промотати гроші, майно (зазвичай марно або швидко).