Афідевіт — письмова заява, підписана та засвідчена нотаріусом або іншою уповноваженою особою, в якій особа під присягою підтверджує певні факти або обставини, що знаходяться у її віданні; застосовується переважно в англомовних правових системах замість свідчення в суді.
-
афіксоїд
Афіксоїд — у лінгвістиці: морфема, яка займає проміжне положення між коренем і афіксом, має певне значення, але не може функціонувати як самостійна основа слова; частіше за все це перший компонент складних слів, що походить з класичних мов (наприклад, “авто-“, “теле-“, “псевдо-“).
-
афіліація
1. Офіційне приєднання, вступ до якоїсь організації, установи або міжнародної структури як повноправного члена; членство.
2. У психології та соціології — потреба людини бути в спілкуванні, приналежності до групи, встановленні дружніх, емоційно близьких стосунків.
3. У бізнесі — форма господарського зв’язку, коли одна компанія (афілійована) перебуває під контролем або значною залежністю від іншої (материнської), часто через володіння часткою в капіталі.
-
афільний
1. (у біології) що стосується спорідненості, схожості або зв’язку між організмами, видами, генами тощо; споріднений, близький за походженням або будовою.
2. (у хімії, біохімії) що характеризує ступінь хімічної спорідненості речовин, їх здатність до взаємодії або зв’язування; здатний до вибіркового зв’язування з певною молекулою або структурою.
-
афіна
1. У давньогрецькій міфології — богиня мудрості, знань, справедливої війни та ремесел, покровителька міста Афіни; одна з дванадцяти верховних олімпійських божеств. Зображувалася у повному озброєнні, зі списом та щитом. Відповідає римській богині Мінерві.
2. Переносно — уособлення мудрості, стратегічного розуму, обачності та мистецтва.
-
афінажний
1. Стосовний до афінажу, тобто процесу очищення дорогоцінних металів (золота, срібла, платини тощо) від домішок для отримання металу високої чистоти.
2. Призначений для афінажу, пов’язаний з технологією афінажу (наприклад, про афінажне виробництво, афінажний завод).
-
афокальний
1. (в оптиці) такий, що не має фокусної відстані, не збирає і не розсіює промені світла, створюючи паралельний пучок.
2. (про оптичну систему, пристрій) призначений для передавання зображення без його збільшення чи зменшення, без власної фокусної сили.
-
афон
1. (Афон) Свята Гора — автономне чернече співтовариство в Греції на однойменному півострові, центр православного чернецтва, що підпорядковується Константинопольському патріархату; також загальна назва цієї гори та півострова.
2. (афон) Заст. у складі виразів (на кшталт “афонський”) — стосовний до вищезгаданої Святої Гори, пов’язаний з нею (наприклад, афонські монастирі, афонський устав).
-
афонівна
1. Жіноче по батькові від чоловічого імені Афон (скорочена форма церковного імені Афанасій), що вказує на походження від батька з таким іменем; аналогічне до форм “Афанасіївна”, “Панасівна”.
2. (у переносному, розмовному вживанні) Жінка або дівчина, яка має надто старомодні, консервативні, аскетичні або релігійно-суворі погляди (за асоціацією з монастирями на горі Афон, де доступ жінок заборонено).
-
афоніївна
Афоніївна — жіноче по батькові, утворене від чоловічого імені Афоній (варіант імені Афанасій). Вживається як друга складова повного тричленного антропоніма (ім’я, по батькові, прізвище), наприклад: Марія Афоніївна.