давкотня

[dɑʋkotnjɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    (розм.) Тісне, переповнене людьми місце; натовп, де тісно і важко рухатися; давка.

  2. (Психологія) –

    (перен.) Відчуття тісноти, стиснутості, обмеженості простору або ситуації.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. давкотня, р. давкотні, д. давкотні, з. давкотню, о. давкотнею, м. давкотні, к. давкотне

Більше записів