1. Стосовний до аретира, призначений для нього.
2. У техніці: такий, що стосується пристрою для гальмування або зупинки руху деталі механізму (наприклад, аретирний механізм годинника).
-
аретований
1. Який зазнав арешту, взятий під варту на підставі санкціонованого законом рішення уповноваженого державного органу.
2. Про майно або кошти: на які накладено арешт, тобто обмежено право володіння або розпорядження ними.
-
аретотерапія
Аретотерапія — це напрям у психології та психотерапії, заснований на ідеях позитивної психології, який зосереджується на розвитку чеснот (аретé) та сильних сторін особистості для досягнення психологічного благополуччя, усунення страждань і розкриття життєвого потенціалу.
-
аретувальний
1. Який стосується аретування, призначений для аретування або здійснення арешту.
2. Який має право або повноваження накладати арешт, затримувати (про органи влади чи службових осіб).
-
аретування
1. Процес дії за значенням дієслова «аретувати»; позбавлення волі, взяття під варту на підставі судового рішення або санкції слідчого органу.
2. Юридичний акт, що полягає у накладенні арешту на майно, кошти, цінні папери з метою забезпечення виконання рішення суду або запобігання їх приховуванню.
-
аретувати
1. Застосувати арешт до когось, затримати когось згідно з законом, позбавити волі на підставі офіційного рішення уповноважених органів.
2. Накласти заборону на розпорядження майном, конфіскувати щось на підставі судового чи адміністративного рішення.
-
аретуватися
1. (про особу) Добровільно здатися владі, прийти з повинною для притягнення до відповідальності; заявити про свою готовність бути заарештованим.
2. (переносно, рідко) Добровільно підкоритися чому-небудь, віддати себе у чиюсь владу.
-
аретуза
1. У давньогрецькій міфології — німфа, перетворена богинею Артемідою на джерело, щоб урятувати від переслідувань річкового бога Алфея.
2. Рід рідкісних орхідей (Arethusa) з однією квіткою, поширених у болотистих місцевостях Північної Америки; назва походить від імені німфи.
3. У астрономії — мала планета (астероїд) під номером 95, відкрита в 1867 році і названа на честь німфи.
-
арефа
1. (в історії) Податок на утримання царських чиновників та війська, який збирали на Русі-Україні у Х–ХІІ століттях.
2. (в історії) Штраф за вбивство або поранення, що сплачувався князю в Київській Русі замість кровної помсти.
-
ареф’єв
Ареф’єв — українське прізвище російського походження, утворене від чоловічого імені Арефій (давньогрецького або арабського походження).
Ареф’єв Володимир Васильович (1930–1996) — український радянський живописець, заслужений художник УРСР, відомий своїми пейзажами та жанровими картинами.
Ареф’єв Олександр Миколайович (нар. 1960) — український дипломат, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Індія та Федеративній Демократичній Республіці Непал (з 2021).