Акідогальванокаустика — застарілий медичний термін, що позначав метод припікання (каутеризації) тканин за допомогою розжареного електричним струмом платинового дроту або голки для зупинки кровотечі, видалення пухлин або знезараження ран.

1. Короткий меч або кинджал, що використовувався скіфами, сарматами та іншими кочовими народами Причорномор’я та Середньої Азії в період з VI ст. до н.е. по IV ст. н.е.; характерними ознаками є довгий прямий клинок з двосічним гостренням та багато прикрашений перехрестям у формі бруска або серця.

2. (У спеціалізованій літературі) Тип давньої зброї, що є важливою археологічною знахідкою для вивчення матеріальної культури та військової справи скіфського часу.

1. У медицині — патологічний стан, що характеризується значним зниженням або повною втратою спонтанної рухової активності, обмеженням амплітуди та швидкості рухів; часто є симптомом захворювань екстрапірамідної системи (наприклад, паркінсонізму).

2. У психіатрії — порушення діяльності, що виражається в різкому зниженні спонтанності, ініціативи та рухових реакцій на зовнішні подразники; може спостерігатися при деяких психічних розладах, кататонії, важких депресіях.

1. (біол.) Стадія спокою у життєвому циклі деяких мікроорганізмів (наприклад, окремих видів цианобактерій), що характеризується утворенням спеціальної товстостінної клітини з низьким рівнем метаболізму для переживання несприятливих умов.

2. (іст., рел.) У ранньому християнстві — послідовник радикальної релігійної течії, що проповідувала безперервну молитву і аскетичний спосіб життя, часто практикуючи постійне перебування на ногах (від грецького “akinetoi” — нерухомі).

1. У ботаніці — товстостінна спора, що утворюється в деяких водоростей (наприклад, у синьо-зелених) для переживання несприятливих умов; спора спокою.

2. У зоології — нерухлива форма існування деяких найпростіших організмів (наприклад, інфузорій), що виникає при нестачі їжі або висушуванні середовища; стан цисти.

1. (у біології) Нерухомі вегетативні клітини у деяких водоростей, що виконують функцію спороношення.

2. (у медицині, психіатрії) Пацієнти, які страждають на акінезію — патологічне зниження або повне припинення рухової активності.

Акіургія — власна назва українського видавництва, заснованого у 1990 році у Львові, яке спеціалізується на випуску художньої, дитячої, історичної та краєзнавчої літератури.

Аккіт — власна назва річки в Україні, лівої притоки річки Ворскла, що протікає територією Полтавської області.

1. Місто в Ізраїлі, розташоване на узбережжі Середземного моря, один з найдавніших постійно населених портів світу, історично важливий культурний та торговельний центр.

2. Адміністративний центр Північного округу Ізраїлю, сучасне місто зі збереженими численними пам’ятками різних історичних епох, включно з об’єктами всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.