Значення
- (Біологія) –
(біол.) Стадія спокою у життєвому циклі деяких мікроорганізмів (наприклад, окремих видів цианобактерій), що характеризується утворенням спеціальної товстостінної клітини з низьким рівнем метаболізму для переживання несприятливих умов.
- (Релігія) –
(іст., рел.) У ранньому християнстві — послідовник радикальної релігійної течії, що проповідувала безперервну молитву і аскетичний спосіб життя, часто практикуючи постійне перебування на ногах (від грецького “akinetoi” — нерухомі).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. акінет, р. акінету, д. акінетові, з. акінет, о. акінетом, м. акінеті, к. акінете