• бадьористість

    1. Абстрактний іменник, що означає стан або якість бути бадьорим; наявність енергії, життєвої сили, оптимізму та доброго, піднесеного настрою; пожвавленість.

    2. Рідкісне вживання: властивість чогось (наприклад, повітря, напою) бадьорити, освіжати, надавати сили та енергії.

  • бадьор

    1. (діал.) Те саме, що бадьорина — міцна, здорова, повна сил людина, зазвичай про чоловіка.

    2. (діал.) Про те, що викликає бадьорість, піднесений настрій; заохочення, підбадьорювання.

  • бадуня

    1. Бадуня — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.

    2. Бадуня — власна назва річки в Україні, лівої притоки Лімниці, що протікає в межах Івано-Франківської області.

  • бадоня

    Бадоня — власна назва села в Україні, розташованого в Ужгородському районі Закарпатської області.

  • бадмінтоністка

    Спортсменка, яка професійно або аматорсько займається бадмінтоном.

  • бадмінтоніст

    Спортсмен, який займається бадмінтоном; гравець у бадмінтон.

  • бадмінтон

    1. Спортивна гра з воланом і ракетками, в якій двоє або четверо гравців перебивають волан через сітку на полі, поділеному навпіл, з метою приземлити його на стороні суперника та запобігти падінню на своїй половині майданчика.

    2. Олімпійський вид спорту, що є безпосереднім нащадком старої гри в волан, з чітко визначеними правилами, стандартами для майданчика, сітки та інвентарю.

  • бадингтоніт

    1. Мінерал класу силікатів, рідкісний борвмісний алюмосилікат кальцію, що кристалізується в моноклінній сингонії; зустрічається в скарнах.

    2. Застаріла назва мінералу данбурит.

  • бадилярка

    1. Рідкісна діалектна назва рослини з родини айстрових, відомої як пижмо звичайне (Tanacetum vulgare) — багаторічна трав’яниста рослина з жовтими квітками, що має характерний гострий запах і використовується в народній медицині.

    2. У західних регіонах України, зокрема на Закарпатті, — народна назва кількох видів рослин з жовтими суцвіттями-кошиками, подібних до пижма, наприклад, деяких видів деревію або навіть кульбаби.

  • бадиллячко

    1. Зменшувально-пестливе від “бадилля”: невелика кількість сухих стебел, гілочок або листя рослин, часто збережених для певних господарських чи декоративних цілей.

    2. У власній назві “Бадиллячко”: фольклорний персонаж, невеликий дух або істота, пов’язана з лісовою рослинністю, сухим листям та гіллям; може використовуватися як літературний образ або в казках.