1. Запальне захворювання голівки статевого члена, що характеризується почервонінням, набряком, свербінням або болем.

2. (У зоології) Рід морських вусоногих ракоподібних родини Balanidae; вид цього роду.

1. (в архітектурі) декоративний елемент у вигляді короткого горизонтального стрижня або бруска, що з’єднує волюти (спіралеподібні завитки) іонічної капітелі, іноді використовується як аналогічний прикраса в інших ордерах.

2. (історичне, у військовій справі) дерев’яний циліндричний брусок для намотування �нота (запального шнура) у артилерії XVI–XVII століть.

1. Балантин — власна назва річки в Україні, лівої притоки Дністра, що протікає територією Тернопільської області.

2. Балантин — власна назва села в Україні, розташованого в Тернопільській області, на берегах однойменної річки.

Балантидіаз — інфекційна протозойна хвороба, яку спричинює інфузорія Balantidium coli; характеризується виразковим ураженням товстої кишки, перебігає з інтоксикацією, діареєю, болем у животі, іноді з ускладненнями у вигляді кишкової кровотечі або перфорації.

1. Горизонтальний брус, що з’єднує нижні кінці шатунів парової машини, передаючи рух від поршневих штоків до шатуна кривошипа.

2. У техніці — важіль, коромисло або брус, що коливається навколо осі обертання, слугуючи для передачі або врівноваження руху (наприклад, у деяких механізмах, вагах).

1. Дія за значенням дієслова “балансувати”; підтримання рівноваги тіла або предмета шляхом відповідних рухів, переміщення ваги.

2. Приведення чого-небудь у стан рівноваги, збалансованості; узгодження, урівноваження різних факторів, показників, інтересів тощо.

3. У техніці — процес усунення або зменшення дисбалансу (незбалансованості) обертових деталей машин і механізмів.

4. У переносному значенні — намагання зберегти нестійке, ризиковане положення, уникаючи рішучих дій або відкритої прихильності до однієї з протиборчих сторін.

Балансомір — пристрій для вимірювання та контролю статичної та динамічної балансувальності обертових деталей (роторів, валів, коліс тощо) у машинобудуванні та ремонтному виробництві.

Балансомір — торговельна марка або назва конкретної моделі промислового обладнання для балансувальних робіт.

1. Прилад для автоматичного записування коливань ваги тіла людини під час дослідження функції рівноваги (у медицині, фізіології).

2. Пристрій або система, що реєструє та графічно відображає зміни балансу (рівноваги) технічної системи, економічних показників тощо.

1. Властивість бути збалансованим, зберігати рівновагу, пропорційність або гармонійне співвідношення частин чогось (наприклад, системи, структури, тексту).

2. У бухгалтерському обліку та фінансах — властивість бути відображеним у бухгалтерському балансі підприємства; належність активів або зобов’язань до включення в баланс.

1. Важіль у механізмах, машинах або приладах, що здійснює коливальні рухи для передачі або зрівноваження руху, сили; коромисло.

2. Довга рухома планка (переважно горизонтальна), що слугує опорою або вправним снарядом для підтримання рівноваги (наприклад, у циркових артистів, у гімнастиці).

3. Спеціальний пристрій, що забезпечує стійкість, рівновагу або регулювання роботи механізму (наприклад, у годиннику, регуляторі парової машини).

4. Рибацька снасть у вигляді металевого блискучого стрижня з гачками, що коливається під час руху в воді, імітуючи дрібну рибку; блешня.

5. У техніці — пристрій для зрівноваження (балансування) обертових деталей.