Древослів

Словник Української Мови

балантин

[bɑlɑntɪn] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Геологія) –

    Балантин — власна назва річки в Україні, лівої притоки Дністра, що протікає територією Тернопільської області.

  2. (Географія) –

    Балантин — власна назва села в Україні, розташованого в Тернопільській області, на берегах однойменної річки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. балантин, р. балантину, д. балантинові, з. балантин, о. балантином, м. балантині, к. балантине

Більше записів